Студентський контроль і нова культура взаємоповаги: у Франківську з’явилися перші студентські омбудсмани

Університети — це не лише аудиторії, лабораторії та лекції. Це великі живі спільноти, де щодня перетинаються інтереси студентів, викладачів, адміністрації. Там виникають успіхи, конфлікти, порозуміння й суперечності. Але лише тоді, коли всередині такої спільноти працюють механізми діалогу й захисту прав, можна говорити про справді якісне освітнє середовище.

Івано-Франківськ зробив крок у цьому напрямі: у місті вперше посвятили трьох студентських омбудсманів — незалежних представників, які будуть відстоювати права студентів, занурюватися у складні ситуації й допомагати університетам будувати культуру взаємоповаги й прозорості, пише franyk.com.

Це не символічна роль. Це — реальний інструмент впливу на університетські процеси, який уперше запрацював на Прикарпатті.

Хто такий студентський омбудсман і чому він потрібний?

Для багатьох українських студентів сам термін «омбудсман» ще звучить незвично. Хтось асоціює його з державними посадовцями, хтось — з правозахисниками. Насправді в університетському середовищі омбудсман — це незалежна фігура-посередник між студентським середовищем та адміністрацією, між вимогами правил і реальністю освітнього життя.

Студентський омбудсман може розбиратися з такими питаннями:

• конфлікти між студентами та викладачами;

• випадки упередженого оцінювання або зловживань;

• проблеми проживання в гуртожитках;

• порушення академічної доброчесності;

• дискримінація;

• психологічний тиск чи булінг у колективах;

• організаційні непорозуміння (розклади, стажування, доступ до ресурсів).

Це людина, якій студент може довіритися, не боячись наслідків. Людина, яка знає, як працює система зсередини, і може захистити того, хто не має достатнього впливу чи досвіду.

У багатьох європейських університетах такі посади існують роками й довели свою ефективність. Тепер і франківські виші долучаються до цього тренду.

Чому виникла потреба в незалежній ланці захисту прав студентів

На перший погляд може здатися, що в університетах і без того є студентські ради, профкоми та органи самоврядування. Але вони не завжди мають достатню незалежність або юридичні важелі, щоб вирішувати конфліктні питання.

Омбудсман — це інша логіка. Це не активіст, який представляє інтереси групи. Це не уповноважений адміністрації. 

Представник Омбудсмана пояснює: «Молодь має розуміти, що окрім студентських рад і парламентів, є незалежна ланка, яка може захистити їхні права. Це важливо і для викладачів, якщо студенти зловживають своїми можливостями».

Прикарпатські університети, як і інші українські виші, живуть у часи великих змін: війна, релокація, онлайн-навчання, психологічні складнощі, фінансові виклики. У таких умовах стресові ситуації виникають набагато частіше, а вирішувати їх треба швидко й фахово.

Які університети долучилися до ініціативи

Ще до офіційного запуску ідеї Віталій Вербовий провів зустрічі з керівництвом п’яти франківських університетів: ІФНТУНГ, ІФНМУ, УКД, КНУВС, релокований університет із Херсонщини.

Кожен заклад розробив власне положення про студентського омбудсмана. У документах прописано:

• процедуру обрання;

• коло повноважень;

• рівень відповідальності;

• строки перебування на посаді (від року до двох).

Таким чином, ініціатива стала не формальністю, а виваженим процесом із нормативною базою.

Хто вони — перші три студентські омбудсмани Івано-Франківська

Софія Флісак — Університет Короля Данила

Студентка другого курсу УКД підкреслює, що головна цінність ініціативи — довіра та рівність.

«Студентові набагато простіше поспілкуватися з таким же студентом, який зрозуміє ситуацію і зможе перенести її у вищі інстанції. Це важливо для створення безпечного середовища для навчання», — каже Софія.

Вона вірить, що новий інститут стане опорою для тих, хто боїться говорити або не знає, як діяти в складній ситуації.

Софія Стефанів — ІФНТУНГ

Для студентки ІФНТУНГ пропозиція стати омбудсманом стала несподіванкою. Її кандидатуру висунули на університетській конференції, де вона отримала підтримку колективу.

«Хочу ознайомитися зі всіма нормативно-правовими актами та розібратися, як можна ефективно допомагати іншим. Думаю, це буде дуже цікавий і корисний досвід», — розповідає вона.

Оскільки ІФНТУНГ — один із найбільших вишів Франківська, омбудсману доведеться працювати з широким спектром питань: від побутових умов студентів до складних академічних спорів.

Богдана Левицька — ІФНМУ

Студентка третього курсу медичного університету вже мала досвід активної участі в університетському житті, тому рішення долучитися до ініціативи стало для неї природним.

«Це честь — бути частиною команди, особливо такої, що займається захистом прав студентів. У цей нелегкий час важливо будувати сильне студентство на основі прав людини та їх захисту», — ділиться Богдана.

Медичний університет має свої унікальні виклики: інтенсивність навчання, складні практики та велике навантаження. Наявність омбудсмана може стати важливою опорою для студентів, які часто перебувають у стані емоційного вигорання.

Як працюватимуть омбудсмани на практиці

Кожен омбудсман матиме прямий канал комунікації з представництвом Уповноваженого. Тобто в разі серйозного конфлікту справа може переходити на професійний правозахисний рівень.

Механізм роботи виглядатиме приблизно так:

1. Звернення від студента — усне, письмове, анонімне чи через онлайн-форму.

2. Збір фактів та консультації — омбудсман уточнює деталі, оцінює ситуацію.

3. Комунікація з університетом — звернення до деканату, відділу якості освіти, адміністрації.

4. Пошук рішення — медіація, рекомендації, пропозиції щодо змін.

5. Ескалація — якщо справа серйозна, омбудсман може передати її представнику Уповноваженого.

Таким чином, студент не залишається сам перед закритою системою — у нього з’являється союзник, який розуміє і студентську реальність, і юридичні механізми.

Попереду — навчання, робота та зустріч з Уповноваженим

Наступного року обрані студентські омбудсмани зустрінуться у Києві з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. Там вони зможуть обговорити розвиток студентського представництва, отримати рекомендації та долучитися до загальноукраїнської правозахисної спільноти.

Це ще один доказ того, що проєкт має не локальний, а національний рівень.