Івано-Франківськ
ua ru

Онкологія та обмежені можливості: як жителі Франківщини допомагають там, де держава безсила

Онкологія та обмежені можливості: як жителі Франківщини допомагають  там, де держава безсила

Взаємодопомога існувала роками і сьогодні ми розкажемо, як працюють волонтери на Прикарпатті та хто найчастіше прагне врятувати ближнього.

Онкологія. Саме по собі страшне слово. Моторошно стає, що хтось з близьких може захворіти, особливо, якщо це дитина. Тим не менш, багато є небайдужих до чужих проблем. Багато серед волонтерів молоді.

Студенти франківського ВНЗ ім. В. Стефаника вирішили, що можливо не тільки коштом допомагати хворим, а й підтримувати морально. Так, молодь  намагаються у вільний час розважати хвору малечу. Студенти приходять до відділення у костюмах різних фантастичних героїв і проводять час з онкохворими.

Цікаво, що таку практику вперше започаткували європейські та американські актори.

«Складно не працювати з такими дітками, а себе складно перебороти. У відділеннях знаходиться малеча з різними захворюваннями», - розповідають волонтери.

Крім розважальної програми, студенти організовують матеріальну допомогу. Варто зазначити, що це не просто збір коштів по знайомим, а благодійні свята та вечори.

«Ми приходили в онковідділення і одного разу лікарі сказали, що терміново потрібна адресна допомога. Справа в тому, що на той момент хвороба одного хлопчика, Андрійка, почала швидко прогресувати і контролювати його стан можна було лише зробивши операцію. 150 тисяч євро було потрібно. Ми завдяки своєму благодійному вечору назбирали трохи більше 10 тисяч гривень», - розповідає студент-волонтерка Ірина.

Варто зазначити, що навіть такі суми є значним внеском у лікування, адже за останніми даними МОЗ виділяє не більше 20% на лікування онкології в Україні.

А ось у Яблунівській загальноосвітній школі-інтернаті жителі Прикарпаття регулярно проводять майстер-класи та розважальні вечори з дітьми, що мають особливі потреби.

Волонтери кажуть: свідомо працюють з такими дітьми, бо не хочуть, щоб про вихованців з інтернатів стереотипно думали, як про майбутніх злочинців, а тим паче, відмежовувалися від тих, хто неповноцінний.